-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | денервува́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | денерву́ймо |
2 особа | денерву́й | денерву́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | денервува́тиму | денервува́тимемо, денервува́тимем |
2 особа | денервува́тимеш | денервува́тимете |
3 особа | денервува́тиме | денервува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | денерву́ю | денерву́ємо, денерву́єм |
2 особа | денерву́єш | денерву́єте |
3 особа | денерву́є | денерву́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
денерву́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | денервува́в | денервува́ли |
жін. р. | денервува́ла |
сер. р. | денервува́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
денерво́ваний |
Безособова форма |
денерво́вано |
Дієприслівник |
денервува́вши |
Словник синонімів
ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ’Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін., розм., ШПИГА́ТИ розм., ШКРЯ́БАТИ розм., ДЕНЕРВУВА́ТИ зах., ІРИТУВА́ТИ зах. - Док.: роздратува́ти, знервува́ти, рознервува́ти, роздражни́ти, роздразни́ти, роз’ятри́ти, шарпну́ти, шпигну́ти, шпигону́ти, шкрябну́ти, зденервува́ти, зіритува́ти. Тиховичеві не до жартів. Якесь роздратовання обхоплює його, - його все гніває, все дратує (М. Коцюбинський); - І приніс же дідько оту красуню в мій палац! Я вже був забувся про неї, а вона знов роздратувала мене своїми очима (І. Нечуй-Левицький); Його сухувата стриманість дражнила й розпалювала її більше, ніж коли б він пішов назустріч її заграванням (З. Тулуб); Обід, на який вона пішла до спільної їдальні наперекір своїй ранішній постанові, знов роздражнив і рознервував її в високій мірі (І. Франко); Раптом почала находити на них якась неміч, але це ще більше дразнило їх (Н. Кобринська); В хаті не застала [Зоя] нікого. Се її трохи роздразнило (О. Кобилянська); Те, що вона сказала йому правду, ще більше роз’ятрювало його горе (Н. Рибак); Тяжкі муки викликали ще тяжчі думки і, поєднавшись, шарпали і серце і душу Одарчину (Панас Мирний); Весь час він відчував неспокій, і той неспокій шпигав його, гнав додому (Є. Гуцало); Гервасія Салогана і досі звуть не управителем, а теж економом, і це неабияк шкрябає гоноровитого попихача (М. Стельмах); Студінь і брак хати так мене денервували, що я не міг писати (В. Стефаник); Декотрі теми п. Квітку, як чоловіка нервового, могли б занадто зіритувати (Леся Українка). - Пор. збу́джувати, се́рдити.