-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив демілітаризува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   демілітаризу́ймо
2 особа демілітаризу́й демілітаризу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа демілітаризува́тиму демілітаризува́тимемо, демілітаризува́тимем
2 особа демілітаризува́тимеш демілітаризува́тимете
3 особа демілітаризува́тиме демілітаризува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа демілітаризу́ю демілітаризу́ємо, демілітаризу́єм
2 особа демілітаризу́єш демілітаризу́єте
3 особа демілітаризу́є демілітаризу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
демілітаризу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. демілітаризува́в демілітаризува́ли
жін. р. демілітаризува́ла
сер. р. демілітаризува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
демілітаризо́ваний
Безособова форма
демілітаризо́вано
Дієприслівник
демілітаризува́вши

Словник синонімів

РОЗЗБРО́ЮВАТИ (відбирати зброю в кого-небудь; позбавляти когось засобів озброєння), ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, ДЕМІЛІТАРИЗУВА́ТИ (якусь державу). - Док.: роззбро́їти, обеззбро́їти, демілітаризува́ти. На узліссі німецьку варту оточили і роззброїли партизани (О. Гуреїв); Самієв прийме капітуляцію. Обеззброїть, направить у тил (О. Гончар).