деморалізуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | деморалізува́тися, деморалізува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | деморалізу́ймося, деморалізу́ймось | |
| 2 особа | деморалізу́йся, деморалізу́йсь | деморалізу́йтеся, деморалізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | деморалізува́тимуся, деморалізува́тимусь | деморалізува́тимемося, деморалізува́тимемось, деморалізува́тимемся |
| 2 особа | деморалізува́тимешся | деморалізува́тиметеся, деморалізува́тиметесь |
| 3 особа | деморалізува́тиметься | деморалізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | деморалізу́юся, деморалізу́юсь | деморалізу́ємося, деморалізу́ємось, деморалізу́ємся |
| 2 особа | деморалізу́єшся | деморалізу́єтеся, деморалізу́єтесь |
| 3 особа | деморалізу́ється | деморалізу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| деморалізу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | деморалізува́вся, деморалізува́всь | деморалізува́лися, деморалізува́лись |
| жін. р. | деморалізува́лася, деморалізува́лась | |
| сер. р. | деморалізува́лося, деморалізува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| деморалізува́вшись | ||