деморалізувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | деморалізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | деморалізу́ймо | |
| 2 особа | деморалізу́й | деморалізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | деморалізува́тиму | деморалізува́тимемо, деморалізува́тимем |
| 2 особа | деморалізува́тимеш | деморалізува́тимете |
| 3 особа | деморалізува́тиме | деморалізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | деморалізу́ю | деморалізу́ємо, деморалізу́єм |
| 2 особа | деморалізу́єш | деморалізу́єте |
| 3 особа | деморалізу́є | деморалізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| деморалізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | деморалізува́в | деморалізува́ли |
| жін. р. | деморалізува́ла | |
| сер. р. | деморалізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| деморалізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| деморалізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| деморалізува́вши | ||