деморалізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний деморалізо́ваний деморалізо́вана деморалізо́ване деморалізо́вані
родовий деморалізо́ваного деморалізо́ваної деморалізо́ваного деморалізо́ваних
давальний деморалізо́ваному деморалізо́ваній деморалізо́ваному деморалізо́ваним
знахідний деморалізо́ваний, деморалізо́ваного деморалізо́вану деморалізо́ване деморалізо́вані, деморалізо́ваних
орудний деморалізо́ваним деморалізо́ваною деморалізо́ваним деморалізо́ваними
місцевий на/у деморалізо́ваному, деморалізо́ванім на/у деморалізо́ваній на/у деморалізо́ваному, деморалізо́ванім на/у деморалізо́ваних