ПОКА́ЗУВАТИкого, що (давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого-, що-небудь), ДЕМОНСТРУВА́ТИ, ЯВЛЯ́ТИкнижн.,ПОЯВЛЯ́ТИрозм.; ЗНАЙО́МИТИз ким-чим (даючи пояснення); ПОЗНАЧА́ТИ[ПОЗНА́ЧУВАТИ] (жестом, знаком зосереджуючи увагу на комусь, чомусь); ВИСТАВЛЯ́ТИ, АФІШУВА́ТИ (привертаючи увагу багатьох); ПРЕД’ЯВЛЯ́ТИрозм. (перев. документ, який засвідчує щось). - Док.: показа́ти, продемонструва́ти, яви́ти, появи́ти, ознайо́мити, позна́чити, ви́ставити, пред’яви́ти. - Ось гляньте, які молодці! На Січ їх скоро пошлю! - радів підпилий Бульба, показуючи Товкачеві та іншій старшині Остапа і Андрія (О. Довженко); - Ану, покажи свій трофей майорові! - під’юджують його бійці. Маковейчик демонструє. Мудрий портсигар, клацнувши, викидає готову самокрутку (О. Гончар); Танули на обширах України важкі сніги весни 1933 року, являючи світові трупний сморід, апокаліптичні видива (з журналу); Світання появило їм, яка лука зелена пуста й які гори округи безмовні (Марко Вовчок); Приїздив Шаляпін.. Весь час він то розказував (дуже гарно, художньо говорить), то знайомив нас з новою оперою "Хованщина" (М. Коцюбинський); [Один лицар:] Ми просимо, щоб ви самі сказали, Хто має вам служить в которім танці.. [Анна:] Я вас, панове, позначу рукою, хай всяк свою чергу запам’ятає (Леся Українка); Олеся танцювала, як казали паничі, з усякими викрутасами, виставляючи напоказ пальці, обсаджені золотими перснями (І. Нечуй-Левицький); - Які сьогодні часи пішли?.. Хто має який товар, яку особливість, яку цінну річ, - зараз її на показ дає,.. по вулицях афішує (І. Франко); Вартовий глянув на його документ з печаткою Генштабу і пропустив у скрипучу хвіртку, зовсім ніби й не здивувавшись, що цивільна людина пред’являє військове посвідчення (С. Голованівський).

СВІ́ДЧИТИпро що (бути, служити доказом чого-небудь), ПІДТВЕ́РДЖУВАТИщо,ДЕМОНСТРУВА́ТИщо,УКА́ЗУВАТИ[ВКА́ЗУВАТИ]на що,ГОВОРИ́ТИ про що,ЗАСВІ́ДЧУВАТИ що, про що, ПОСВІ́ДЧУВАТИ, ПОКА́ЗУВАТИщо,ЯСУВАТИ заст., поет., ПРИСВІ́ДЧУВАТИдіал. - Док.: посві́дчити, підтве́рдити, продемонструва́ти, указа́ти[вказа́ти], засві́дчити, показа́ти, присві́дчити. Вагання, що відбивалося на її обличчі, свідчило про важку внутрішню боротьбу (Ірина Вільде); Ніщо не вказувало на присутність людського житла на цих суворих самітних берегах (О. Донченко); Все це говорило про наближення шторму; Про се краще всього ясують Ваші талановиті праці (Панас Мирний).