-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив демаскува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   демаску́ймо
2 особа демаску́й демаску́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа демаскува́тиму демаскува́тимемо, демаскува́тимем
2 особа демаскува́тимеш демаскува́тимете
3 особа демаскува́тиме демаскува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа демаску́ю демаску́ємо, демаску́єм
2 особа демаску́єш демаску́єте
3 особа демаску́є демаску́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
демаску́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. демаскува́в демаскува́ли
жін. р. демаскува́ла
сер. р. демаскува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
демаско́ваний
Безособова форма
демаско́вано
Дієприслівник
демаскува́вши

Словник синонімів

ВИКРИВА́ТИкого, що (установлювати негативні, злочинні дії або причетність когось до них), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗВІ́НЧУВАТИ, ВИЯВЛЯ́ТИ, ДЕМАСКУВА́ТИ. - Док.: ви́крити, розкри́ти, розвінча́ти, ви́явити, демаскува́ти, пійма́тикого, на чому, розмДавид пише листа в газету, в якому викриває злочинні дії Матюхи і його компанії (з посібника); - Людську кров покрили... Та ні! навіщо ж Василь Порох живий?.. він вас розкриє ...(Панас Мирний); О. Корнійчук.. досить часто розвінчує тих, хто спричиняється до.. зла (з журналу); Хай [ударники] діляться досвідом з молоддю. Хай виявляють нехлюйство (О. Донченко); - Піймали на злодійстві, так було дома й дати прочуханку (Г. Квітка-Основ’яненко).