декретуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | декретува́тися, декретува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | декретува́тиметься | декретува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | декрету́ється | декрету́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| декрету́ючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | декретува́вся, декретува́всь | декретува́лися, декретува́лись |
| жін. р. | декретува́лася, декретува́лась | |
| сер. р. | декретува́лося, декретува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| декретува́вшись | ||