декретуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив декретува́тися, декретува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа декретува́тиметься декретува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа декрету́ється декрету́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
декрету́ючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. декретува́вся, декретува́всь декретува́лися, декретува́лись
жін. р. декретува́лася, декретува́лась
сер. р. декретува́лося, декретува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
декретува́вшись