деколонізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний деколонізо́ваний деколонізо́вана деколонізо́ване деколонізо́вані
родовий деколонізо́ваного деколонізо́ваної деколонізо́ваного деколонізо́ваних
давальний деколонізо́ваному деколонізо́ваній деколонізо́ваному деколонізо́ваним
знахідний деколонізо́ваний, деколонізо́ваного деколонізо́вану деколонізо́ване деколонізо́вані, деколонізо́ваних
орудний деколонізо́ваним деколонізо́ваною деколонізо́ваним деколонізо́ваними
місцевий на/у деколонізо́ваному, деколонізо́ванім на/у деколонізо́ваній на/у деколонізо́ваному, деколонізо́ванім на/у деколонізо́ваних