декласуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | декласува́тися, декласува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | декласу́ймося, декласу́ймось | |
| 2 особа | декласу́йся, декласу́йсь | декласу́йтеся, декласу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | декласува́тимуся, декласува́тимусь | декласува́тимемося, декласува́тимемось, декласува́тимемся |
| 2 особа | декласува́тимешся | декласува́тиметеся, декласува́тиметесь |
| 3 особа | декласува́тиметься | декласува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | декласу́юся, декласу́юсь | декласу́ємося, декласу́ємось, декласу́ємся |
| 2 особа | декласу́єшся | декласу́єтеся, декласу́єтесь |
| 3 особа | декласу́ється | декласу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| декласу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | декласува́вся, декласува́всь | декласува́лися, декласува́лись |
| жін. р. | декласува́лася, декласува́лась | |
| сер. р. | декласува́лося, декласува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| декласува́вшись | ||