-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив декларува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   деклару́ймо
2 особа деклару́й деклару́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа декларува́тиму декларува́тимемо, декларува́тимем
2 особа декларува́тимеш декларува́тимете
3 особа декларува́тиме декларува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа деклару́ю деклару́ємо, деклару́єм
2 особа деклару́єш деклару́єте
3 особа деклару́є деклару́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
деклару́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. декларува́в декларува́ли
жін. р. декларува́ла
сер. р. декларува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
декларо́ваний
Безособова форма
декларо́вано
Дієприслівник
декларува́вши

Словник синонімів

ПРОГОЛО́ШУВАТИ (офіційно сповіщати про початок, настання, створення чогось; обрання, призначення когось на відповідальний пост тощо), ДЕКЛАРУВА́ТИ, ПРОКЛАМУВА́ТИ, ГЛАСИ́ТИзаст. - Док.: проголоси́ти, декларува́ти, прокламува́ти. Болгарські єпископи проголошують болгарську церкву незалежною від Константинопольського патріарха й обирають свого болгарського патріарха (С. Скляренко); - Треба зібрати установчі збори, треба декларувати нашу програму (О. Довженко).