декваліфікуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | декваліфікува́тися, декваліфікува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | декваліфіку́ймося, декваліфіку́ймось | |
| 2 особа | декваліфіку́йся, декваліфіку́йсь | декваліфіку́йтеся, декваліфіку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | декваліфікува́тимуся, декваліфікува́тимусь | декваліфікува́тимемося, декваліфікува́тимемось, декваліфікува́тимемся |
| 2 особа | декваліфікува́тимешся | декваліфікува́тиметеся, декваліфікува́тиметесь |
| 3 особа | декваліфікува́тиметься | декваліфікува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | декваліфіку́юся, декваліфіку́юсь | декваліфіку́ємося, декваліфіку́ємось, декваліфіку́ємся |
| 2 особа | декваліфіку́єшся | декваліфіку́єтеся, декваліфіку́єтесь |
| 3 особа | декваліфіку́ється | декваліфіку́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| декваліфіку́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | декваліфікува́вся, декваліфікува́всь | декваліфікува́лися, декваліфікува́лись |
| жін. р. | декваліфікува́лася, декваліфікува́лась | |
| сер. р. | декваліфікува́лося, декваліфікува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| декваліфікува́вшись | ||