декваліфікувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | декваліфікува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | декваліфіку́ймо | |
| 2 особа | декваліфіку́й | декваліфіку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | декваліфікува́тиму | декваліфікува́тимемо, декваліфікува́тимем |
| 2 особа | декваліфікува́тимеш | декваліфікува́тимете |
| 3 особа | декваліфікува́тиме | декваліфікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | декваліфіку́ю | декваліфіку́ємо, декваліфіку́єм |
| 2 особа | декваліфіку́єш | декваліфіку́єте |
| 3 особа | декваліфіку́є | декваліфіку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| декваліфіку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | декваліфікува́в | декваліфікува́ли |
| жін. р. | декваліфікува́ла | |
| сер. р. | декваліфікува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| декваліфіко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| декваліфіко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| декваліфікува́вши | ||