дезасембльований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дезасембльо́ваний дезасембльо́вана дезасембльо́ване дезасембльо́вані
родовий дезасембльо́ваного дезасембльо́ваної дезасембльо́ваного дезасембльо́ваних
давальний дезасембльо́ваному дезасембльо́ваній дезасембльо́ваному дезасембльо́ваним
знахідний дезасембльо́ваний дезасембльо́вану дезасембльо́ване дезасембльо́вані
орудний дезасембльо́ваним дезасембльо́ваною дезасембльо́ваним дезасембльо́ваними
місцевий на/у дезасембльо́ваному, дезасембльо́ванім на/у дезасембльо́ваній на/у дезасембльо́ваному, дезасембльо́ванім на/у дезасембльо́ваних