дебютувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | дебютува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дебюту́ймо | |
| 2 особа | дебюту́й | дебюту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дебютува́тиму | дебютува́тимемо, дебютува́тимем |
| 2 особа | дебютува́тимеш | дебютува́тимете |
| 3 особа | дебютува́тиме | дебютува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | дебюту́ю | дебюту́ємо, дебюту́єм |
| 2 особа | дебюту́єш | дебюту́єте |
| 3 особа | дебюту́є | дебюту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дебюту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дебютува́в | дебютува́ли |
| жін. р. | дебютува́ла | |
| сер. р. | дебютува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дебютува́вши | ||