двірець 2 значень
-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Двіре́ць | |
| родовий | Двірця́ | |
| давальний | Двірцю́, Двірце́ві | |
| знахідний | Двіре́ць | |
| орудний | Двірце́м | |
| місцевий | на/у Двірці́, Двірцю́ | |
| кличний | Двірцю́* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | двіре́ць | двірці́ |
| родовий | двірця́ | двірці́в |
| давальний | двірцю́, двірце́ві | двірця́м |
| знахідний | двіре́ць | двірці́ |
| орудний | двірце́м | двірця́ми |
| місцевий | на/у двірці́, двірцю́ | на/у двірця́х |
| кличний | двірцю́* | двірці́* |
Словник синонімів
-2-
іменник чоловічого роду
(палац; вокзал - діал.) [рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Двіре́ць | |
| родовий | Двірця́ | |
| давальний | Двірцю́, Двірце́ві | |
| знахідний | Двіре́ць | |
| орудний | Двірце́м | |
| місцевий | на/у Двірці́, Двірцю́ | |
| кличний | Двірцю́* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | двіре́ць | двірці́ |
| родовий | двірця́ | двірці́в |
| давальний | двірцю́, двірце́ві | двірця́м |
| знахідний | двіре́ць | двірці́ |
| орудний | двірце́м | двірця́ми |
| місцевий | на/у двірці́, двірцю́ | на/у двірця́х |
| кличний | двірцю́* | двірці́* |