двірець 2 значень
-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Двіре́ць | |
родовий | Двірця́ | |
давальний | Двірцю́, Двірце́ві | |
знахідний | Двіре́ць | |
орудний | Двірце́м | |
місцевий | на/у Двірці́, Двірцю́ | |
кличний | Двірцю́* |
відмінок | однина | множина |
називний | двіре́ць | двірці́ |
родовий | двірця́ | двірці́в |
давальний | двірцю́, двірце́ві | двірця́м |
знахідний | двіре́ць | двірці́ |
орудний | двірце́м | двірця́ми |
місцевий | на/у двірці́, двірцю́ | на/у двірця́х |
кличний | двірцю́* | двірці́* |
Словник синонімів
-2-
іменник чоловічого роду
(палац; вокзал - діал.) [рідко]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Двіре́ць | |
родовий | Двірця́ | |
давальний | Двірцю́, Двірце́ві | |
знахідний | Двіре́ць | |
орудний | Двірце́м | |
місцевий | на/у Двірці́, Двірцю́ | |
кличний | Двірцю́* |
відмінок | однина | множина |
називний | двіре́ць | двірці́ |
родовий | двірця́ | двірці́в |
давальний | двірцю́, двірце́ві | двірця́м |
знахідний | двіре́ць | двірці́ |
орудний | двірце́м | двірця́ми |
місцевий | на/у двірці́, двірцю́ | на/у двірця́х |
кличний | двірцю́* | двірці́* |