двіницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двіни́цький двіни́цька двіни́цьке двіни́цькі
родовий двіни́цького двіни́цької двіни́цького двіни́цьких
давальний двіни́цькому двіни́цькій двіни́цькому двіни́цьким
знахідний двіни́цький, двіни́цького двіни́цьку двіни́цьке двіни́цькі, двіни́цьких
орудний двіни́цьким двіни́цькою двіни́цьким двіни́цькими
місцевий на/у двіни́цькому, двіни́цькім на/у двіни́цькій на/у двіни́цькому, двіни́цькім на/у двіни́цьких