двійчастий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двійча́стий двійча́ста двійча́сте двійча́сті
родовий двійча́стого двійча́стої двійча́стого двійча́стих
давальний двійча́стому двійча́стій двійча́стому двійча́стим
знахідний двійча́стий двійча́сту двійча́сте двійча́сті
орудний двійча́стим двійча́стою двійча́стим двійча́стими
місцевий на/у двійча́стому, двійча́стім на/у двійча́стій на/у двійча́стому, двійча́стім на/у двійча́стих

Словник синонімів

ПОДВІ́ЙНИЙ (який складається з двох однакових або подібних частин), ДВОЇ́СТИЙ, ДВІЙЧАСТИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, БІНА́РНИЙспец., книжн.,ДВІЙНИ́Йрозм.В молодички подвійне підборіддя - воно розкішне, випещене, наче аж припудрене білим густим пушком (Є. Гуцало); На схилі раптом знову натрапили на сліди. Вони розходились широкою двоїстою вилкою (Л. Смілянський); На дереві я побачив підвішені кимсь граблі і дерев’яні двійчасті вила (М. Томчаній); Виставляючи наперед палицю, голова сановито пішов далі. Клочок і Благий, як подвоєна тінь, посунули за ним (П. Панч); Черешні над камінним парапетом;У білій куряві заїжджий двір, А в небі, переймаючи простір, Піднісся Чатир-Даг двійним наметом (М. Зеров).