двійний 1 значення

-1-
прикметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двійни́й двійна́ двійне́ двійні́
родовий двійно́го двійно́ї двійно́го двійни́х
давальний двійно́му двійні́й двійно́му двійни́м
знахідний двійни́й, двійно́го двійну́ двійне́ двійні́, двійни́х
орудний двійни́м двійно́ю двійни́м двійни́ми
місцевий на/у двійно́му, двійні́м на/у двійні́й на/у двійно́му, двійні́м на/у двійни́х

Словник синонімів

ПОДВІ́ЙНИЙ (який складається з двох однакових або подібних частин), ДВОЇ́СТИЙ, ДВІЙЧАСТИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, БІНА́РНИЙспец., книжн.,ДВІЙНИ́Йрозм.В молодички подвійне підборіддя - воно розкішне, випещене, наче аж припудрене білим густим пушком (Є. Гуцало); На схилі раптом знову натрапили на сліди. Вони розходились широкою двоїстою вилкою (Л. Смілянський); На дереві я побачив підвішені кимсь граблі і дерев’яні двійчасті вила (М. Томчаній); Виставляючи наперед палицю, голова сановито пішов далі. Клочок і Благий, як подвоєна тінь, посунули за ним (П. Панч); Черешні над камінним парапетом;У білій куряві заїжджий двір, А в небі, переймаючи простір, Піднісся Чатир-Даг двійним наметом (М. Зеров).