двосвітний 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двосві́тний двосві́тна двосві́тне двосві́тні
родовий двосві́тного двосві́тної двосві́тного двосві́тних
давальний двосві́тному двосві́тній двосві́тному двосві́тним
знахідний двосві́тний двосві́тну двосві́тне двосві́тні
орудний двосві́тним двосві́тною двосві́тним двосві́тними
місцевий на/у двосві́тному, двосві́тнім на/у двосві́тній на/у двосві́тному, двосві́тнім на/у двосві́тних