-1-
іменник чоловічого роду, істота
(селянин, що працює у панському дворі) [іст., розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний дворя́к дворяки́
родовий дворяка́ дворякі́в
давальний дворяко́ві, дворяку́ дворяка́м
знахідний дворяка́ дворякі́в
орудний дворяко́м дворяка́ми
місцевий на/у дворяко́ві, дворяку́ на/у дворяка́х
кличний дворяку́ дворяки́

Словник синонімів

СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві - людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКАзаст.,СЛУЖНИ́К заст.,СЛУЖИ́ТЕЛЬзаст.,ПОСЛУ́ГАзаст.,ПАХО́ЛОКзаст.,ПОПИ́ХАЧзаст., зневажл., ПОСЛУГА́Чдіал.; ДЖУ́РАіст. (зброєносець козацької старшини в 16- 18 ст.), ЦЮ́РАдіал.,ЧУ́РАдіал.; КОЗАЧО́К (хлопчик-лакей у поміщицькому домі часів кріпосництва в Україні); ХЛО́ПЕЦЬзаст. (слуга-підліток); ЧЕЛЯ́ДНИКіст.,ЧЕЛЯДИ́Ніст.,ЧЕЛЯДИ́НЕЦЬіст. (належний до челяді феодала), ГАЙДУ́Кіст. (виїзний лакей); ДВОРО́ВИЙ, ДВОРА́Крозм.,ДВОРЯ́Крідше,О́БШАРзбірн., зах. (селянин, який працював у панському дворі). В палаці забігали, завештались слуги, укладаючи на вози усяке князівське добро (І. Нечуй-Левицький); Воєвода з похмурою неквапливістю прикидав, як слід зодягти свого нового прислужника (П. Загребельний); Андрій.. зопалу й прогнав служника (Я. Баш); На свого служителя добре кликав-покликав: Служителю мій вірний! Велю тобі значки од моїх рук забрати (дума); [Конон:] Я наче.. пахолок у моєї жінки, що мушу робити тільки так, як моїй жінці забагнеться (М. Кропивницький); - Та, Боже мій, краще не жити, ніж доживати вік такою безсловесною рабинею, таким нещасним попихачем, безнадійним послугачем, як ота безталанниця! (Леся Українка); [Оля:] Тимчасом він уже трохи підріс, його, як кріпака, пан забрав до себе за козачка (С. Васильченко); Княжеські челядинці.. вештались по містечках, селах і хуторах і що хотіли, те й робили (О. Стороженко); Трохи віддалік за графом мовчки їхали конюх Петрович і рожевощокий гайдук (О. Донченко).