дворядковий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дворядко́вий дворядко́ва дворядко́ве дворядко́ві
родовий дворядко́вого дворядко́вої дворядко́вого дворядко́вих
давальний дворядко́вому дворядко́вій дворядко́вому дворядко́вим
знахідний дворядко́вий дворядко́ву дворядко́ве дворядко́ві
орудний дворядко́вим дворядко́вою дворядко́вим дворядко́вими
місцевий на/у дворядко́вому, дворядко́вім на/у дворядко́вій на/у дворядко́вому, дворядко́вім на/у дворядко́вих