дворушницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двору́шницький двору́шницька двору́шницьке двору́шницькі
родовий двору́шницького двору́шницької двору́шницького двору́шницьких
давальний двору́шницькому двору́шницькій двору́шницькому двору́шницьким
знахідний двору́шницький, двору́шницького двору́шницьку двору́шницьке двору́шницькі, двору́шницьких
орудний двору́шницьким двору́шницькою двору́шницьким двору́шницькими
місцевий на/у двору́шницькому, двору́шницькім на/у двору́шницькій на/у двору́шницькому, двору́шницькім на/у двору́шницьких