-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний двору́шник двору́шники
родовий двору́шника двору́шників
давальний двору́шникові, двору́шнику двору́шникам
знахідний двору́шника двору́шників
орудний двору́шником двору́шниками
місцевий на/у двору́шникові, двору́шнику на/у двору́шниках
кличний двору́шнику двору́шники

Словник синонімів

ЛИЦЕМІ́Р (лицемірна, нещира людина), ДВОРУ́ШНИК, ОБЛУ́ДНИК, КРУТІ́Й, ФАРИСЕ́Йкнижн.,ТАРТЮ́Фкнижн.,ОБЛУ́ДАрозм.,ЛИЦЕДІ́Йзаст.;КРИВОПРИСЯ́ЖНИК (той, хто фальшиво присягав), ЄЗУЇ́Т (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); АКТО́Ррозм.,АРТИ́СТрозм.,КОМЕДІА́НТ[КУМЕДІА́НТрозм.]ірон. (той, хто вміє удавати з себе не того, ким він є насправді); УДАВА́ЛЬНИК (той, хто удає що-небудь); ОШУКА́НЕЦЬ (той, хто обманув або обманює кого-небудь). Писав він [Т. Шевченко] і про царів,.. показував їх у всій їх потворній та огидній наготі - розпусниками, душогубцями та лицемірами (З. Тулуб); Оті всякі пузатенькі демократи - облудники. Дурили й дурять просту, наївну людину (О. Ковінька); - Ти думаєш, я люблю отих крутіїв, боягузів,пристосовників? (Н. Рибак); - Де він пропадав, облуда кручений, не знаю (І. Цюпа); Знайшлися такі пастирі, які вже почали вірою і правдою служити новому богові, перейшли на православ’я, яко непотребні лицедії від однієї ролі до другої (М. Ю. Тарновський); На згадку людям прийшов старий шабай - висватать, підхвалить, підмогоричить, обдурить в торгу - на те здатний. Кривоприсяжник, манисвіт (К. Гордієнко); Яким же треба бути єзуїтом, щоб однією рукою підписувати закони, а другою інструкції, котрі скасовують ті закони? (В. Канівець); [Монтаньяр:] Та годі вже базікання того! .. Які актори всі ви, жірондисти! (Леся Українка); Микола Павлович припав до спинки фотеля і вперше на своєму віку заплакав. - Комедіант! - тупнула з досадою ногою Ганна Михайлівна (Л. Яновська); Даремними були Іванові побоювання про те, що .. різним завам пощастить підмазати ревізію. Не пощастило. Закінчилась ревізія - закінчилось і панування злодюг та ошуканців (Ю. Збанацький). - Пор. 2. святе́нник.