дворукий 1 значення

-1-
прикметник
(про істоту)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двору́кий двору́ка двору́ке двору́кі
родовий двору́кого двору́кої двору́кого двору́ких
давальний двору́кому двору́кій двору́кому двору́ким
знахідний двору́кого, двору́кий двору́ку двору́ке двору́ких, двору́кі
орудний двору́ким двору́кою двору́ким двору́кими
місцевий на/у двору́кому, двору́кім на/у двору́кій на/у двору́кому, двору́кім на/у двору́ких