дворище 2 значень

-1-
іменник середнього роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Дво́рище  
родовий Дво́рища  
давальний Дво́рищу  
знахідний Дво́рище  
орудний Дво́рищем  
місцевий на/у Дво́рищі, Дво́рищу  
кличний Дво́рище*  
відмінок однина множина
називний дво́рище дво́рища
родовий дво́рища дво́рищ
давальний дво́рищу дво́рищам
знахідний дво́рище дво́рища
орудний дво́рищем дво́рищами
місцевий на/у дво́рищі, дво́рищу на/у дво́рищах
кличний дво́рище* дво́рища*

Словник синонімів

I. ГРОМА́ДАіст. (поземельне селянське об’єднання в Україні та Білорусії; збори членів такого об’єднання), ОБЩИ́НА, МИР, КОПА́, КУ́ПА (до XVІІ ст.); ДВО́РИЩЕ, ПЕ́ЧИЩЕ (родинне об’єднання); ЗАДРУ́ГА (у південних слов’ян). На селі Зобралася громада радить, Кого голить у москалі (Т. Шевченко); - В нашій селянській общині закладена споконвічна основа справедливого устрою... (Ф. Бурлака); Біля зборні зібрався весь мир (М. Коцюбинський); - На копу скликають, на раду громадську, - сказав Максим (І. Франко); Сімейна община відома за етнографічними даними у слов’янського населення;.. на Балканах її називали задругою, в Росії - печищем і дворищем (з журналу).
ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р’Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р’Я, ОБІ́ЙСТЯдіал., ПОДВІ́Рдіал.Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу. Гризельда зумисне зайшла туди, щоб заглянути в подвір’я (І. Нечуй-Левицький); Вийшла Олександра з панського подвір’я.. - О, - каже, - панське дворище! Бодай нічого доброго зроду-звіку в тебе не вступило (Марко Вовчок); Старий Трохим по надвір’ю, Мов убитий, ходить (Т. Шевченко); Тітчине обійстя прилягає до церковного подвір’я (Є. Гуцало); Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (пісня).
САДИ́БА (ділянка землі біля будинку, зайнята городом, садом), ДВІР, ДВО́РИЩЕ, ОСЕ́ЛЯ, ОБІ́ЙСТЯ, СЕЛИ́ТЬБАзаст., ОСА́Дзаст., МИ́ЗА, ҐРАЖДА́діал.,ОСЕ́ДОК діал., ОСІ́ДИЩЕдіал., ОСЕРЕ́ДОКдіал.Зручне місце для садиби обрав колись його дід (А. Хижняк); Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану як хазяїн двора (О. Гончар); На вигоні понад балкою.. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О. Стороженко); У неї була і хата, славна і селитьба (Марко Вовчок).
-2-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Дво́рище  
родовий Дво́рища  
давальний Дво́рищу  
знахідний Дво́рище  
орудний Дво́рищем  
місцевий на/у Дво́рищі, Дво́рищу  
кличний Дво́рище*  
відмінок однина множина
називний дво́рище дво́рища
родовий дво́рища дво́рищ
давальний дво́рищу дво́рищам
знахідний дво́рище дво́рища
орудний дво́рищем дво́рищами
місцевий на/у дво́рищі, дво́рищу на/у дво́рищах
кличний дво́рище* дво́рища*

Словник синонімів

I. ГРОМА́ДАіст. (поземельне селянське об’єднання в Україні та Білорусії; збори членів такого об’єднання), ОБЩИ́НА, МИР, КОПА́, КУ́ПА (до XVІІ ст.); ДВО́РИЩЕ, ПЕ́ЧИЩЕ (родинне об’єднання); ЗАДРУ́ГА (у південних слов’ян). На селі Зобралася громада радить, Кого голить у москалі (Т. Шевченко); - В нашій селянській общині закладена споконвічна основа справедливого устрою... (Ф. Бурлака); Біля зборні зібрався весь мир (М. Коцюбинський); - На копу скликають, на раду громадську, - сказав Максим (І. Франко); Сімейна община відома за етнографічними даними у слов’янського населення;.. на Балканах її називали задругою, в Росії - печищем і дворищем (з журналу).
ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р’Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р’Я, ОБІ́ЙСТЯдіал., ПОДВІ́Рдіал.Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу. Гризельда зумисне зайшла туди, щоб заглянути в подвір’я (І. Нечуй-Левицький); Вийшла Олександра з панського подвір’я.. - О, - каже, - панське дворище! Бодай нічого доброго зроду-звіку в тебе не вступило (Марко Вовчок); Старий Трохим по надвір’ю, Мов убитий, ходить (Т. Шевченко); Тітчине обійстя прилягає до церковного подвір’я (Є. Гуцало); Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (пісня).
САДИ́БА (ділянка землі біля будинку, зайнята городом, садом), ДВІР, ДВО́РИЩЕ, ОСЕ́ЛЯ, ОБІ́ЙСТЯ, СЕЛИ́ТЬБАзаст., ОСА́Дзаст., МИ́ЗА, ҐРАЖДА́діал.,ОСЕ́ДОК діал., ОСІ́ДИЩЕдіал., ОСЕРЕ́ДОКдіал.Зручне місце для садиби обрав колись його дід (А. Хижняк); Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану як хазяїн двора (О. Гончар); На вигоні понад балкою.. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О. Стороженко); У неї була і хата, славна і селитьба (Марко Вовчок).