-1-
іменник чоловічого роду, істота
[іст.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний дворе́цький дворе́цькі
родовий дворе́цького дворе́цьких
давальний дворе́цькому дворе́цьким
знахідний дворе́цького дворе́цьких
орудний дворе́цьким дворе́цькими
місцевий на/у дворе́цькому, дворе́цькім на/у дворе́цьких
кличний дворе́цький дворе́цькі

Словник синонімів

ДВОРЕ́ЦЬКИЙ (старший лакей у багатому панському домі), МАЖОРДО́М, МАРША́ЛОК, ШАФА́Р (у польському панському домі). По порожніх кімнатах дибав старий дворецький з ключами в руках (І. Нечуй-Левицький); Швенд.. поселився з родиною Чіано, ставши на якийсь час їхнім мажордомом (П. Загребельний); За плечима у воєводи урочисто стояв його маршалок (І. Ле); Сановитий шафар із двома челядниками в барвах з гербами Потоцького розчинили двері до їдальні (З. Тулуб).