ВОКЗА́Л (будинок для обслуговування пасажирів на залізниці, пристані тощо), СТА́НЦІЯ, ДВОРЕ́ЦЬ[ДВІРЕ́ЦЬ]діал.;АВТОВОКЗА́Л (при автобусному сполученні). Вранці приїхав до Цюріха, кинув речі на вокзалі, а сам пішов до вечора блукати по місту (М. Коцюбинський); Нарешті поїзд став: збоку одним вікном світила станція (П. Панч); Сестри тільки відпроваджували брата на дворець (С. Ковалів); - Коли ваша ласка, дуже прошу прибути о п’ятій годині вечора на залізничний двірець (Д. Бедзик).

ПАЛА́Ц (царський, поміщицький і т. ін. розкішний будинок), ПАЛА́ТИмн., заст., ДВІРО́Кзаст., ДВОРЕ́ЦЬ[ДВІРЕ́ЦЬ]рідше; ЗА́МОК (перев. укріплений). Недалеко від церкви, як висока гора, чорнів панський палац (Панас Мирний); Тут гайдамацький гнів, як лава вогняна, Захоплював усі околишні дороги. Горіли палаци, падали чертоги (А. Турчинська); Тяжко дітей годувати У безверхій хаті, А ще гірше старітися У білих палатах (Т. Шевченко); Я швидко втік з монастиря, та подався до царського двірка (М. Коцюбинський); Що за багатство, що за розкіш у тому дворці!.. (І. Нечуй-Левицький); Сяв огнями двірець, і музики гули..: Веселивсь Валтасар у господі своїй (М. Чернявський); В промінні згасаючого сонця на тлі голубого неба суворими лініями малювалися руїни Хустського замку (І. Чендей).