двопільний 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двопі́льний двопі́льна двопі́льне двопі́льні
родовий двопі́льного двопі́льної двопі́льного двопі́льних
давальний двопі́льному двопі́льній двопі́льному двопі́льним
знахідний двопі́льний, двопі́льного двопі́льну двопі́льне двопі́льні, двопі́льних
орудний двопі́льним двопі́льною двопі́льним двопі́льними
місцевий на/у двопі́льному, двопі́льнім на/у двопі́льній на/у двопі́льному, двопі́льнім на/у двопі́льних