двопалий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двопа́лий двопа́ла двопа́ле двопа́лі
родовий двопа́лого двопа́лої двопа́лого двопа́лих
давальний двопа́лому двопа́лій двопа́лому двопа́лим
знахідний двопа́лий, двопа́лого двопа́лу двопа́ле двопа́лі, двопа́лих
орудний двопа́лим двопа́лою двопа́лим двопа́лими
місцевий на/у двопа́лому, двопа́лім на/у двопа́лій на/у двопа́лому, двопа́лім на/у двопа́лих