двопалатний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двопала́тний двопала́тна двопала́тне двопала́тні
родовий двопала́тного двопала́тної двопала́тного двопала́тних
давальний двопала́тному двопала́тній двопала́тному двопала́тним
знахідний двопала́тний, двопала́тного двопала́тну двопала́тне двопала́тні, двопала́тних
орудний двопала́тним двопала́тною двопала́тним двопала́тними
місцевий на/у двопала́тному, двопала́тнім на/у двопала́тній на/у двопала́тному, двопала́тнім на/у двопала́тних