двоопуклий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двоопу́клий двоопу́кла двоопу́кле двоопу́клі
родовий двоопу́клого двоопу́клої двоопу́клого двоопу́клих
давальний двоопу́клому двоопу́клій двоопу́клому двоопу́клим
знахідний двоопу́клий двоопу́клу двоопу́кле двоопу́клі
орудний двоопу́клим двоопу́клою двоопу́клим двоопу́клими
місцевий на/у двоопу́клому, двоопу́клім на/у двоопу́клій на/у двоопу́клому, двоопу́клім на/у двоопу́клих