двомовний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двомо́вний двомо́вна двомо́вне двомо́вні
родовий двомо́вного двомо́вної двомо́вного двомо́вних
давальний двомо́вному двомо́вній двомо́вному двомо́вним
знахідний двомо́вний, двомо́вного двомо́вну двомо́вне двомо́вні, двомо́вних
орудний двомо́вним двомо́вною двомо́вним двомо́вними
місцевий на/у двомо́вному, двомо́внім на/у двомо́вній на/у двомо́вному, двомо́внім на/у двомо́вних