двокінний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двокі́нний двокі́нна двокі́нне двокі́нні
родовий двокі́нного двокі́нної двокі́нного двокі́нних
давальний двокі́нному двокі́нній двокі́нному двокі́нним
знахідний двокі́нний, двокі́нного двокі́нну двокі́нне двокі́нні, двокі́нних
орудний двокі́нним двокі́нною двокі́нним двокі́нними
місцевий на/у двокі́нному, двокі́ннім на/у двокі́нній на/у двокі́нному, двокі́ннім на/у двокі́нних

Словник синонімів

ПАРОКІ́ННИЙ, ДВОКІ́ННИЙ. Три парокінні підводи з бійцями виїхали з лісу (Д. Бедзик); Двокінна грабарка.