двокорпусний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двоко́рпусний двоко́рпусна двоко́рпусне двоко́рпусні
родовий двоко́рпусного двоко́рпусної двоко́рпусного двоко́рпусних
давальний двоко́рпусному двоко́рпусній двоко́рпусному двоко́рпусним
знахідний двоко́рпусний двоко́рпусну двоко́рпусне двоко́рпусні
орудний двоко́рпусним двоко́рпусною двоко́рпусним двоко́рпусними
місцевий на/у двоко́рпусному, двоко́рпуснім на/у двоко́рпусній на/у двоко́рпусному, двоко́рпуснім на/у двоко́рпусних