двоколонний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двоколо́нний двоколо́нна двоколо́нне двоколо́нні
родовий двоколо́нного двоколо́нної двоколо́нного двоколо́нних
давальний двоколо́нному двоколо́нній двоколо́нному двоколо́нним
знахідний двоколо́нний двоколо́нну двоколо́нне двоколо́нні
орудний двоколо́нним двоколо́нною двоколо́нним двоколо́нними
місцевий на/у двоколо́нному, двоколо́ннім на/у двоколо́нній на/у двоколо́нному, двоколо́ннім на/у двоколо́нних