двоколовий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двоколови́й двоколова́ двоколове́ двоколові́
родовий двоколово́го двоколово́ї двоколово́го двоколови́х
давальний двоколово́му двоколові́й двоколово́му двоколови́м
знахідний двоколови́й двоколову́ двоколове́ двоколові́
орудний двоколови́м двоколово́ю двоколови́м двоколови́ми
місцевий на/у двоколово́му, двоколові́м на/у двоколові́й на/у двоколово́му, двоколові́м на/у двоколови́х