двокласний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двокла́сний двокла́сна двокла́сне двокла́сні
родовий двокла́сного двокла́сної двокла́сного двокла́сних
давальний двокла́сному двокла́сній двокла́сному двокла́сним
знахідний двокла́сний, двокла́сного двокла́сну двокла́сне двокла́сні, двокла́сних
орудний двокла́сним двокла́сною двокла́сним двокла́сними
місцевий на/у двокла́сному, двокла́снім на/у двокла́сній на/у двокла́сному, двокла́снім на/у двокла́сних