двоквітковий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двоквітко́вий двоквітко́ва двоквітко́ве двоквітко́ві
родовий двоквітко́вого двоквітко́вої двоквітко́вого двоквітко́вих
давальний двоквітко́вому двоквітко́вій двоквітко́вому двоквітко́вим
знахідний двоквітко́вий двоквітко́ву двоквітко́ве двоквітко́ві
орудний двоквітко́вим двоквітко́вою двоквітко́вим двоквітко́вими
місцевий на/у двоквітко́вому, двоквітко́вім на/у двоквітко́вій на/у двоквітко́вому, двоквітко́вім на/у двоквітко́вих