двозубчатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двозубча́тий двозубча́та двозубча́те двозубча́ті
родовий двозубча́того двозубча́тої двозубча́того двозубча́тих
давальний двозубча́тому двозубча́тій двозубча́тому двозубча́тим
знахідний двозубча́тий, двозубча́того двозубча́ту двозубча́те двозубча́ті, двозубча́тих
орудний двозубча́тим двозубча́тою двозубча́тим двозубча́тими
місцевий на/у двозубча́тому, двозубча́тім на/у двозубча́тій на/у двозубча́тому, двозубча́тім на/у двозубча́тих