двозубчатий 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | двозубча́тий | двозубча́та | двозубча́те | двозубча́ті |
родовий | двозубча́того | двозубча́тої | двозубча́того | двозубча́тих |
давальний | двозубча́тому | двозубча́тій | двозубча́тому | двозубча́тим |
знахідний | двозубча́тий, двозубча́того | двозубча́ту | двозубча́те | двозубча́ті, двозубча́тих |
орудний | двозубча́тим | двозубча́тою | двозубча́тим | двозубча́тими |
місцевий | на/у двозубча́тому, двозубча́тім | на/у двозубча́тій | на/у двозубча́тому, двозубча́тім | на/у двозубча́тих |