двозвязний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двозв’я́зний двозв’я́зна двозв’я́зне двозв’я́зні
родовий двозв’я́зного двозв’я́зної двозв’я́зного двозв’я́зних
давальний двозв’я́зному двозв’я́зній двозв’я́зному двозв’я́зним
знахідний двозв’я́зний двозв’я́зну двозв’я́зне двозв’я́зні
орудний двозв’я́зним двозв’я́зною двозв’я́зним двозв’я́зними
місцевий на/у двозв’я́зному, двозв’я́знім на/у двозв’я́зній на/у двозв’я́зному, двозв’я́знім на/у двозв’я́зних