двигтячий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двигтя́чий двигтя́ча двигтя́че двигтя́чі
родовий двигтя́чого двигтя́чої двигтя́чого двигтя́чих
давальний двигтя́чому двигтя́чій двигтя́чому двигтя́чим
знахідний двигтя́чий, двигтя́чого двигтя́чу двигтя́че двигтя́чі, двигтя́чих
орудний двигтя́чим двигтя́чою двигтя́чим двигтя́чими
місцевий на/у двигтя́чому, двигтя́чім на/у двигтя́чій на/у двигтя́чому, двигтя́чім на/у двигтя́чих