-1-
множинний іменник

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   две́рі
родовий   двере́й
давальний   две́рям
знахідний   две́рі
орудний   дверми́, двери́ма
місцевий   на/у две́рях
кличний   две́рі*

Словник синонімів

ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́Крозм.;ПІД’Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); ХВІ́РТКА (в огорожі двору). Вони підійшли до будинку, де жив Каргат, спинились коло входу (Ю. Шовкопляс); Самий менший, молодший сидить коло входу у печеру (Марко Вовчок); Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (М. Коцюбинський); - Геть, - заявив я категорично, вказуючи рукою на хідник. - Геть, і забудь сюди дорогу (М. Чабанівський); По парі вороних коней у санках, які стояли біля під’їзду, ще здалеку видно було, що голова вже в ревкомі (А. Головко); Високі, пишні портали палаців веселили око (Н. Рибак).
ДО́СТУП (можливість бувати десь, зустрічатися з кимсь, користуватися, займатися чимсь), ХІД[ХО́ДИ], ШЛЯХ, ДОРО́ГА, ПРИ́СТУПрозм., ДВЕ́РІрозм.В ті дні все, що робилося на полігоні, було оповите особливою таємничістю, право доступу сюди мали тільки люди найнеобхідніші (О. Гончар); [Петро:] Будем скаржитись. Коли хазяїн нічого не зробе, поїдем до начальства. Я ходи знаю (І. Карпенко-Карий); Шлях до всебічного вивчення атомних ядер відкрився перед фізиками лише після того, як вони навчились впливати безпосередньо на ядро атома (з журналу); - Не можуть звірі сказати, що чоловік тепер так зовсім загороджує їм дорогу до поступу (І. Франко); Здавалося їй, що сюди до Славка не має приступу жодна дівчина, жодна молодиця (Лесь Мартович); Два роки він уже старається попасти до гімназії. Що ж буде, як він і тепер не попаде? Це, виходить, закрити йому двері до знання (Г. Хоткевич).

Словник фразеологізмів

аж сті́ни (ві́кна, две́рі і т. ін.) дрижа́ть (дрижи́ть). Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Панас Мирний).

вести́ (виво́дити) / ви́вести за две́рі кого. Виганяти звідкись. Непрошеного за двері ведуть (Укр.. присл..).

вести́ (виво́дити) / ви́вести за две́рі кого. Виганяти звідкись. Непрошеного за двері ведуть (Укр.. присл..).

вести́ (виво́дити) / ви́вести за две́рі кого. Виганяти звідкись. Непрошеного за двері ведуть (Укр.. присл..).

відкри́ти (відчини́ти) / відкрива́ти (відчиня́ти) две́рі для кого—чого, кому, чому. Дати кому-небудь вільний доступ кудись, можливість користуватися, займатися і т. ін. чим-небудь. Сотні і тисячі українських емігрантів порушила .. клопотання про повернення на рідну землю. І Батьківщина широко відкрила для них двері (З журналу); Стаття пролунала рішучою, науково обґрунтованою вимогою до царського уряду відкрити двері українській мові в народну школу (З журналу); // до чого. Зробити можливим що-небудь. — Лашка замислилася. Подорож у візку з гетьманами відчинила перед нею останні двері до життя світської жінки (Іван Ле).

відкри́ти (відчини́ти) / відкрива́ти (відчиня́ти) две́рі для кого—чого, кому, чому. Дати кому-небудь вільний доступ кудись, можливість користуватися, займатися і т. ін. чим-небудь. Сотні і тисячі українських емігрантів порушила .. клопотання про повернення на рідну землю. І Батьківщина широко відкрила для них двері (З журналу); Стаття пролунала рішучою, науково обґрунтованою вимогою до царського уряду відкрити двері українській мові в народну школу (З журналу); // до чого. Зробити можливим що-небудь. — Лашка замислилася. Подорож у візку з гетьманами відчинила перед нею останні двері до життя світської жінки (Іван Ле).

відкри́ти (відчини́ти) / відкрива́ти (відчиня́ти) две́рі для кого—чого, кому, чому. Дати кому-небудь вільний доступ кудись, можливість користуватися, займатися і т. ін. чим-небудь. Сотні і тисячі українських емігрантів порушила .. клопотання про повернення на рідну землю. І Батьківщина широко відкрила для них двері (З журналу); Стаття пролунала рішучою, науково обґрунтованою вимогою до царського уряду відкрити двері українській мові в народну школу (З журналу); // до чого. Зробити можливим що-небудь. — Лашка замислилася. Подорож у візку з гетьманами відчинила перед нею останні двері до життя світської жінки (Іван Ле).

відкри́ти (відчини́ти) / відкрива́ти (відчиня́ти) две́рі для кого—чого, кому, чому. Дати кому-небудь вільний доступ кудись, можливість користуватися, займатися і т. ін. чим-небудь. Сотні і тисячі українських емігрантів порушила .. клопотання про повернення на рідну землю. І Батьківщина широко відкрила для них двері (З журналу); Стаття пролунала рішучою, науково обґрунтованою вимогою до царського уряду відкрити двері українській мові в народну школу (З журналу); // до чого. Зробити можливим що-небудь. — Лашка замислилася. Подорож у візку з гетьманами відчинила перед нею останні двері до життя світської жінки (Іван Ле).

вка́зувати (пока́зувати) / вказа́ти (показа́ти) на две́рі кому. Виганяти, проганяти когось звідки-небудь. З кожним днем переконувався [Іван]: зайвий він, непотрібний у Дрочиловій хаті. Якщо його й терплять там, не вказують на двері, то тільки з розрахунку, аби не позбавитися чималих ковальських заробітків (І. Головченко і О. Мусієнко); Навіть якби я був і не зовсім правий, він мусив заради нашого авторитету показати їй на двері (С. Журахович). показа́ти две́рі. — Навесні перед Благовіщенням гомонять у нас на селі: — Варка показала приймакові двері! (О. Кониський).

вка́зувати (пока́зувати) / вказа́ти (показа́ти) на две́рі кому. Виганяти, проганяти когось звідки-небудь. З кожним днем переконувався [Іван]: зайвий він, непотрібний у Дрочиловій хаті. Якщо його й терплять там, не вказують на двері, то тільки з розрахунку, аби не позбавитися чималих ковальських заробітків (І. Головченко і О. Мусієнко); Навіть якби я був і не зовсім правий, він мусив заради нашого авторитету показати їй на двері (С. Журахович). показа́ти две́рі. — Навесні перед Благовіщенням гомонять у нас на селі: — Варка показала приймакові двері! (О. Кониський).

зачиня́ти / зачини́ти две́рі перед ким. Позбавляти когось змоги користуватися, займатися чим-небудь. Неприступний, гордий університет вдруге зачинив перед Сергієм свої високі двері (О. Гуреїв). две́рі зачи́нені. Колись .. він мріяв про гімназію, але двері школи перед ним були наглухо зачинені (С. Чорнобривець).

две́рі не зачиня́ються у кого—чого, чиї, де і без додатка. До когось, кудись постійно приходять відвідувачі. Цілий день тривав суд… Увесь день надвірні двері .. не зачинялись (А. Головко); Відвідувачів багато, двері обкому майже не зачиняються (О. Гончар).

зачиня́ти / зачини́ти две́рі перед ким. Позбавляти когось змоги користуватися, займатися чим-небудь. Неприступний, гордий університет вдруге зачинив перед Сергієм свої високі двері (О. Гуреїв). две́рі зачи́нені. Колись .. він мріяв про гімназію, але двері школи перед ним були наглухо зачинені (С. Чорнобривець).

зачиня́ти / зачини́ти две́рі перед ким. Позбавляти когось змоги користуватися, займатися чим-небудь. Неприступний, гордий університет вдруге зачинив перед Сергієм свої високі двері (О. Гуреїв). две́рі зачи́нені. Колись .. він мріяв про гімназію, але двері школи перед ним були наглухо зачинені (С. Чорнобривець).

ломи́тися у відчи́нені две́рі, ірон. Твердити, доводити загальновідоме, те, чого ніхто не заперечує. Доводити, що останнім часом зросла громадянська активність киян, означає ломитись у відчинені двері (З газети); Доводити, що наша інтелігенція в абсолютній більшості — плоть від плоті народної, значить ломитися у відчинені двері (З журналу). ломи́тися у відкри́ті две́рі. — Ти, Нерчин, просто ломився у відкриті двері. Спочатку ти заївся з Куцевичем (Н. Рибак); // Вникати у щось загальновідоме, прагнучи краще розібратися в ньому, зрозуміти його. Мені не соромно ломитись у відчинені двері! Є певна кількість дверей, в які .. кожен мусить вломитися сам. І я ломлюся! Я хочу знати, що скажуть людям ті відзвучалі імена [полеглих у бою] (Н. Тихий).

ломи́тися у відчи́нені две́рі, ірон. Твердити, доводити загальновідоме, те, чого ніхто не заперечує. Доводити, що останнім часом зросла громадянська активність киян, означає ломитись у відчинені двері (З газети); Доводити, що наша інтелігенція в абсолютній більшості — плоть від плоті народної, значить ломитися у відчинені двері (З журналу). ломи́тися у відкри́ті две́рі. — Ти, Нерчин, просто ломився у відкриті двері. Спочатку ти заївся з Куцевичем (Н. Рибак); // Вникати у щось загальновідоме, прагнучи краще розібратися в ньому, зрозуміти його. Мені не соромно ломитись у відчинені двері! Є певна кількість дверей, в які .. кожен мусить вломитися сам. І я ломлюся! Я хочу знати, що скажуть людям ті відзвучалі імена [полеглих у бою] (Н. Тихий).

не в ті две́рі попа́сти (попа́стися, втра́пити і т. ін.), жарт. Не те зробити, сказати і т. ін. Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха [Калинович] знов не в ті двері попався (І. Франко).

не в ті две́рі попа́сти (попа́стися, втра́пити і т. ін.), жарт. Не те зробити, сказати і т. ін. Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха [Калинович] знов не в ті двері попався (І. Франко).

не в ті две́рі попа́сти (попа́стися, втра́пити і т. ін.), жарт. Не те зробити, сказати і т. ін. Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха [Калинович] знов не в ті двері попався (І. Франко).

не вто́впиться (пото́впиться) в две́рі (в шку́ру), зневажл. Дуже товстий. Часом така юрма їх [гостей] ужене, що дивуємось, яких-то вже між ними панів нема!.. Інша добродійка у двері не втовпиться (Марко Вовчок); — Шия в нього — хоч обіддя гни, пика — як не лусне, очі жиром запливають, сам у шкуру не втовпиться! — кажуть про нього дворові (Панас Мирний); Він [пан] такий гладкий, що в свою шкуру не потовпиться (І. Нечуй-Левицький).

не вто́впиться (пото́впиться) в две́рі (в шку́ру), зневажл. Дуже товстий. Часом така юрма їх [гостей] ужене, що дивуємось, яких-то вже між ними панів нема!.. Інша добродійка у двері не втовпиться (Марко Вовчок); — Шия в нього — хоч обіддя гни, пика — як не лусне, очі жиром запливають, сам у шкуру не втовпиться! — кажуть про нього дворові (Панас Мирний); Він [пан] такий гладкий, що в свою шкуру не потовпиться (І. Нечуй-Левицький).

ні в кут ні в две́рі кому. Хто-небудь опинився у безвихідному становищі. Послухав цар Лев тої мови [звірів].., то й каже: — Що ж, мої вірні піддані, правда ваша! Сам бачу, що вам ні в кут ні в двері, коли кождий [кожний] Вовк і кождий Шуліка схоче над вами збиткуватися (І. Франко).

ні в я́кі воро́та (две́рі) не лі́зе. Зовсім безглузде, нелогічне, непристойне і т. ін. що-небудь. Розмова дістала інший напрямок .. Курат почав патякати таке, що аж ні в які ворота не лізло (Переклад С. Масляка); // Не годиться; негарно, неприємно, непристойно і т. ін. Ти ще й смієшся?.. Ні, ти жартуєш! Це ні в які двері не лізе (М. Стельмах).

вка́зувати (пока́зувати) / вказа́ти (показа́ти) на две́рі кому. Виганяти, проганяти когось звідки-небудь. З кожним днем переконувався [Іван]: зайвий він, непотрібний у Дрочиловій хаті. Якщо його й терплять там, не вказують на двері, то тільки з розрахунку, аби не позбавитися чималих ковальських заробітків (І. Головченко і О. Мусієнко); Навіть якби я був і не зовсім правий, він мусив заради нашого авторитету показати їй на двері (С. Журахович). показа́ти две́рі. — Навесні перед Благовіщенням гомонять у нас на селі: — Варка показала приймакові двері! (О. Кониський).

вка́зувати (пока́зувати) / вказа́ти (показа́ти) на две́рі кому. Виганяти, проганяти когось звідки-небудь. З кожним днем переконувався [Іван]: зайвий він, непотрібний у Дрочиловій хаті. Якщо його й терплять там, не вказують на двері, то тільки з розрахунку, аби не позбавитися чималих ковальських заробітків (І. Головченко і О. Мусієнко); Навіть якби я був і не зовсім правий, він мусив заради нашого авторитету показати їй на двері (С. Журахович). показа́ти две́рі. — Навесні перед Благовіщенням гомонять у нас на селі: — Варка показала приймакові двері! (О. Кониський).

вка́зувати (пока́зувати) / вказа́ти (показа́ти) на две́рі кому. Виганяти, проганяти когось звідки-небудь. З кожним днем переконувався [Іван]: зайвий він, непотрібний у Дрочиловій хаті. Якщо його й терплять там, не вказують на двері, то тільки з розрахунку, аби не позбавитися чималих ковальських заробітків (І. Головченко і О. Мусієнко); Навіть якби я був і не зовсім правий, він мусив заради нашого авторитету показати їй на двері (С. Журахович). показа́ти две́рі. — Навесні перед Благовіщенням гомонять у нас на селі: — Варка показала приймакові двері! (О. Кониський).

вка́зувати (пока́зувати) / вказа́ти (показа́ти) на две́рі кому. Виганяти, проганяти когось звідки-небудь. З кожним днем переконувався [Іван]: зайвий він, непотрібний у Дрочиловій хаті. Якщо його й терплять там, не вказують на двері, то тільки з розрахунку, аби не позбавитися чималих ковальських заробітків (І. Головченко і О. Мусієнко); Навіть якби я був і не зовсім правий, він мусив заради нашого авторитету показати їй на двері (С. Журахович). показа́ти две́рі. — Навесні перед Благовіщенням гомонять у нас на селі: — Варка показала приймакові двері! (О. Кониський).

вка́зувати (пока́зувати) / вказа́ти (показа́ти) на две́рі кому. Виганяти, проганяти когось звідки-небудь. З кожним днем переконувався [Іван]: зайвий він, непотрібний у Дрочиловій хаті. Якщо його й терплять там, не вказують на двері, то тільки з розрахунку, аби не позбавитися чималих ковальських заробітків (І. Головченко і О. Мусієнко); Навіть якби я був і не зовсім правий, він мусив заради нашого авторитету показати їй на двері (С. Журахович). показа́ти две́рі. — Навесні перед Благовіщенням гомонять у нас на селі: — Варка показала приймакові двері! (О. Кониський).

сту́кати / посту́кати у две́рі до кого і без додатка. 1. Звертатися до кого-небудь з якимось проханням, добиватися чогось. — Не сидіть, стукайте, Петре, в двері до начальства, видадуть ордер (З газети); Уже тепер маємо чим похвалитися. За кількома нашими винаходами і закордон стукає до нас у двері по ліцензії (З газети).

2. Наближатися. Кінчався серпень. Осінь у двері стукала (Є. Куртяк); — Минулося нещастя… Та нова біда постукала у двері. Не та, кажуть, біда, котра до обори прийшла, а та біда, що з обори не йде (В. Большак).

сту́кати / посту́кати у две́рі до кого і без додатка. 1. Звертатися до кого-небудь з якимось проханням, добиватися чогось. — Не сидіть, стукайте, Петре, в двері до начальства, видадуть ордер (З газети); Уже тепер маємо чим похвалитися. За кількома нашими винаходами і закордон стукає до нас у двері по ліцензії (З газети).

2. Наближатися. Кінчався серпень. Осінь у двері стукала (Є. Куртяк); — Минулося нещастя… Та нова біда постукала у двері. Не та, кажуть, біда, котра до обори прийшла, а та біда, що з обори не йде (В. Большак).