двадцятипятитисячний 1 значення

-1-
прикметник
(25-ти́сячний)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двадцятип’ятити́сячний двадцятип’ятити́сячна двадцятип’ятити́сячне двадцятип’ятити́сячні
родовий двадцятип’ятити́сячного двадцятип’ятити́сячної двадцятип’ятити́сячного двадцятип’ятити́сячних
давальний двадцятип’ятити́сячному двадцятип’ятити́сячній двадцятип’ятити́сячному двадцятип’ятити́сячним
знахідний двадцятип’ятити́сячний, двадцятип’ятити́сячного двадцятип’ятити́сячну двадцятип’ятити́сячне двадцятип’ятити́сячні, двадцятип’ятити́сячних
орудний двадцятип’ятити́сячним двадцятип’ятити́сячною двадцятип’ятити́сячним двадцятип’ятити́сячними
місцевий на/у двадцятип’ятити́сячному, двадцятип’ятити́сячнім на/у двадцятип’ятити́сячній на/у двадцятип’ятити́сячному, двадцятип’ятити́сячнім на/у двадцятип’ятити́сячних