дбайливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дбайли́вий дбайли́ва дбайли́ве дбайли́ві
родовий дбайли́вого дбайли́вої дбайли́вого дбайли́вих
давальний дбайли́вому дбайли́вій дбайли́вому дбайли́вим
знахідний дбайли́вий, дбайли́вого дбайли́ву дбайли́ве дбайли́ві, дбайли́вих
орудний дбайли́вим дбайли́вою дбайли́вим дбайли́вими
місцевий на/у дбайли́вому, дбайли́вім на/у дбайли́вій на/у дбайли́вому, дбайли́вім на/у дбайли́вих

Словник синонімів

ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙрозм., ДБА́ЙНИЙдіал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙдіал., КУКІ́БНИЙдіал., ПАЗОВИ́ТИЙдіал., ПОКЛА́ДНИЙдіал. (який уміє берегти, зберігати щось). Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати, За сапку - і в квітник (М. Рильський); Видатний майстер російського театру [К. С. Станіславський] завжди був уважним і турботливим другом українського мистецтва (А. Бучма); Ні, це були не ті жінки, яких вона звикла бачити все своє життя, - клопітливих трудівниць, добросердечних господинь... Це були ув’язнені (Ю. Збанацький); Онися дуже любила своїх онуків і гляділа їх як найпильніша нянька (І. Нечуй-Левицький); Сувора [тітка] і, здається, сухувата. Але уважна, сердечна, мов рідна мати (А. Хижняк); Хто дбалий, той до всього здалий (І. Франко); [Руфін:] Вона пішла по лікаря для мене. [Круста:] Яке-то щастя мати жінку дбайну! (Леся Українка); Кукібна молодиця (Словник Б. Грінченка); Він був покладний і запопадний чоловік, але був крутий на вдачу (І. Нечуй-Левицький).
СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов’язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙпідсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙпідсил. рідше, РВІ́ЙНИЙпідсил. рідше, УПА́ДЛИВИЙдіал., ПАДКОВИ́ТИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙдіал., ЗАГА́РЛИВИЙдіал., СТАРЛИ́ВИЙдіал., СТАРОВЛИ́ВИЙдіал.; СКРУПУЛЬО́ЗНИЙ, ПЕДАНТИ́ЧНИЙ (який дотримується особливої точності, дуже чіткий у детальному опрацюванні чогось). Він змалку старанний в роботі, він знав ремесло (М. Упеник); Дівчата тямущі, ретельні, стрижка [овець] йде добре (І. Багмут); - Будеш старатися, будеш сумлінним - ніхто тебе в нас не покривдить, - обіцяла тим часом Ганна Остапівна (О. Гончар); Був він господар дбайливий, а вдачі тихої та поміркованої (Ю. Смолич); Не так-то й стара [Мотря].., а що роботяща, що запопадлива - то й сказати трудно (М. Коцюбинський); Діти ходили до школи, обоє були дуже пильні і чемні (С. Ковалів); У роботі Дорощук був справний. Він перший з понтонників оголосив себе ударником (О. Донченко); Невтомний робітник, він був при тім і солідний, незвичайно совісний робітник (І. Франко); Батько - добросовісний чиновник духовної консисторії (І. Ле); [Дзвонариха:] Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і упадлива (М. Старицький); Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Уже закінчила роботу друга зміна, а Штарков і Осокін усе ще ходили по шахті. "Ох і скрупульозна людина!" - лютував Осокін (Д. Ткач). - Пор. посидю́чий.