ЖИТЛО́ (взагалі місце для перебування, проживання), КУТО́Крозм.,КУТрозм.,ХА́ТАрозм.,ДАХрозм.,ПОКРІ́ВЛЯрозм.,СТРІ́ХАрозм.,ГНІЗДО́розм.,КУБЛО́розм.,КИШЛО́розм.рідше,ЗА́ХИСТрідше.Житло і харчі коштуватимуть їй тут тільки трохи більше ста карбованців (П. Козланюк); Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти (приказка); Ми жебраки, Нещасні, без кута, без кусня хліба! (І. Франко); Смеркло. - Збирайтеся, бабо, - каже мама, - та йдіть шукати хати на ніч, а то пізно буде (М. Коцюбинський); Кидав я мій рідний дах, щоб інше десь шукати долі (Я. Щоголів); І постає в уяві рідна стріха (О. Ющенко); Тож сам собі будиночок поставив, Що в Малині був за гніздо йому (М. Рильський); Тато жартував, що це вже, певно, останнє його кубло (П. Дорошко); Батько розказував, що колись.. ще тут розбійники жили, кишло їх у цьому яру було (Б. Грінченко); Бралося далеко за північ. Позасинали люди по своїх теплих захистах (Панас Мирний). - Пор. 1. приту́лок.

ПОКРІ́ВЛЯ (те, чим покривають будівлю зверху), ДАХ, ПОКРИТТЯ́, ВЕРХ, КРІ́ВЛЯдіал., ДАХІ́ВКАдіал., ПОБІ́Йдіал.; СТРІ́ХА (солом’яна, очеретяна). З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан (Григорій Тютюнник); Парове опалення ставив [дід], дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); - Простінків нарочито не ставили й покриття підперли тимчасовою колонадою (І. Ле); Хороші та великі [будинки], та усе муровані, та верхи зеленою краскою розмальовані... (Г. Квітка-Основ’яненко); В кінці верхнього бульвару біліє стара каплиця з берізками на крівлі (С. Тудор); Унизу слалась панорама дахівок, ріжків вулиць і краєчків майданчиків міста (О. Досвітній); - Нехай буде й стріха. Нехай буде солом’яна, коли своя! (А. Крушельницький).