датувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | датува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дату́ймо | |
| 2 особа | дату́й | дату́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | датува́тиму | датува́тимемо, датува́тимем |
| 2 особа | датува́тимеш | датува́тимете |
| 3 особа | датува́тиме | датува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | дату́ю | дату́ємо, дату́єм |
| 2 особа | дату́єш | дату́єте |
| 3 особа | дату́є | дату́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дату́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | датува́в | датува́ли |
| жін. р. | датува́ла | |
| сер. р. | датува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дато́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| дато́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| датува́вши | ||