ЛЕ́ДАРСТВО (відсутність бажання діяти, працювати), ЛІ́НОЩІмн.,ЛІНЬ, ЛЕДАРЮВА́ННЯ, ДАРМОЇ́ДСТВОзневажл.,БАЙДИКУВА́ННЯрозм.,ЛІ́НЬКИмн., розм.,БАГЛАЇ́ мн., розм. рідше.- Людина.. старіє на сьомому десятку літ. А черепаха - символ нехлюйства і ледарства - зберігає молодість до четвертого століття (І. Волошин); Анатоль обважнів: неробство й лінощі поволі розточували самодіяльність і потяг до волі (Я. Качура); Труд найбільше шануй. Всі пороки з безділля і ліні (С. Крижанівський); Сьогодні його [Анатолія] завзятість у роботі сприймалася гірше, ніж чиєсь ледарювання (М. Руденко); [Агафія:] А тут нараз наш Івась приходить та й каже: - Тату, досить того дармоїдства, я хочу вчитися шевства, хочу бути шевцем (І. Франко); Відтепер увесь час, вільний від пустого байдикування, він обертав на лектуру (І. Франко); А вже як виходили [колгоспники], то кортіло поперед сусіда вискочити в поле й відчувати насолоду, дивлячись, як поспішає сусід, злий на свій сон, на свої ліньки (І. Ле); [Ганна:] А ще скажу й так: жируєш ти!Це все з баглаїв!.. (М. Кропивницький). - Пор. неро́бство.