-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний даре́мний даре́мна даре́мне даре́мні
родовий даре́много даре́мної даре́много даре́мних
давальний даре́мному даре́мній даре́мному даре́мним
знахідний даре́мний, даре́много даре́мну даре́мне даре́мні, даре́мних
орудний даре́мним даре́мною даре́мним даре́мними
місцевий на/у даре́мному, даре́мнім на/у даре́мній на/у даре́мному, даре́мнім на/у даре́мних

Словник синонімів

БЕЗПРИЧИ́ННИЙ (якому не можна знайти якусь причину, якесь розумне пояснення), ДАРЕ́МНИЙ, НЕЗ’ЯСО́ВНИЙ, НЕЗ’ЯСО́ВАНИЙ, НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якому немає пояснення). Було в осінньому краєвиді щось таке, що навівало безпричинну журбу (С. Журахович); Вже ж бо сон мій не зовсім даремний (Леся Українка); У грудях нез’ясована тривога й хвилювання (Я. Качура); Прокидаюсь в незрозумілій тривозі і сідаю на ліжку (М. Коцюбинський). - Пор. безпідста́вний, неви́правданий.
ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙрідше, НАДАРЕ́МНИЙрозм., ЗАДАРЕ́МНИЙрозм., ПУСТИ́Йрозм., ПРОПА́ЩИЙрозм., ЗАПРОПА́ЛИЙдіал.; НЕВДЯ́ЧНИЙ (який не виправдовує затрачених зусиль). Даремна праця, марний труд, Даремні нарікання: Часам минулим чудо з чуд Не верне існування (П. Грабовський); Верни мені прожите марно, Всевладний часе, поверни Безплідний день, пусту годину, Верни мені -- мої ж вони! (М. Нагнибіда); Запросини їхні були безуспішні (Ю. Смолич); Неуспішний задум; На санях, у свиті драній, Сіпає мужик, Ньока шкапі неслухняній, - Задаремний крик (переклад П. Грабовського); - Пустоцвіт сам і робота твоя пуста! Гріш ціна такій роботі! (О. Гончар); Їхати далі - однаково пропаща справа, але й вертатися ні з чим (А. Головко); Дурному про розумне балакати - запропала праця (Словник Б. Грінченка).