ПОДАРУ́НОК (подарована річ, гроші тощо), ДАРУ́НОК, ДАРОВИ́ЗНАрозм.,ДАРІВЩИНАрозм.,ПРИНО́СИНИрозм.,ПРИНО́Срозм.,ДАРуроч.,ПІДНО́ШЕННЯзаст.,ПІДНО́Сзаст.,РАЛЕ́ЦЬзаст.,ПРЕЗЕ́НТзаст., розм.,БАКШИ́Шзаст., розм., ПАЙДАдіал.;ГОСТИ́НЕЦЬ (якась річ або ласощі, що їх привозять, приносять як подарунок). - Навіщо ти мені плахту передав? Я не хочу від тебе ніяких подарунків (А. Головко); Прийшла весна - сибірська, блискавична, Сашко збирав дрібні якісь квітки І матері в дарунок їх приносив (М. Рильський); Молодиці несли в руках даровизну: хто дарував курку, обтикану калиною, хто гуску, хто порося (І. Нечуй-Левицький); Ми на дарівщині житимемо (Словник Б. Грінченка); Копронідос поклав на вікні свої приносини (І. Нечуй-Левицький); Не ходи до воєводи з одним носом, ходи до нього з приносом (прислів’я); Утішені баби голосно прирікали, що хто дає на нове господарство, і на цей раз дари їх були щедрі і давалися з охотою (Г. Хоткевич); - А це вам, Василю Степановичу, - показав Головатий на пайку, розміри якої значно поступалися перед підношенням, призначеним князеві (С. Добровольський); - Тарасе, чуєш? Умирає... А я ж їй і весільний ралець приготував (О. Ільченко); Двічі на тиждень провідував [Макар] Зою Артемівну. І завжди привозив їй у презент, що мав на хуторі (П. Кочура); Нашіптування Хосров-хана про великі бакшиші, котрі одержує візир від іноземних послів, мають під собою підставу (Н. Рибак); Хоч я і був ситий, пообідав у студентській їдальні, але мусив пригощатись материними гостинцями (Є. Гуцало).

ТАЛА́НТ (видатні природні здібності людини), ХИСТ, ОБДАРО́ВАННЯ[ОБДАРУВА́ННЯ], ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ТАЛАНОВИ́ТІСТЬ, ТАЛА́Нрозм., ДАРУВА́ННЯрозм., ДАРуроч., КЕБЕ́ТАрозм., І́СКРА БО́ЖАрозм.Тепер я сама бачила, що в мене був хист, справжній талант художника (О. Донченко); Комедійне обдаровання письменника; Талант чи обдарування поета саме і проявляється в здібності творити хвилюючі образи і картини життя, образи, які до нього ніхто не створював (А. Малишко); Карнель не був упевнений у своїй талановитості, обдарованості (П. Загребельний); - Я його талан співецький Так високо поважаю, Що співцем своїм придворним Я зробить його бажаю (Леся Українка); Три дари відпущено було Шевченкові щедрою природою: дар співця, дар художника, дар письменника (поета й прозаїка) (М. Рильський); Чи так, батьку атамане? Чи правду співаю? Ех, якби-то!.. Та що й казать? Кебети не маю (Т. Шевченко); Панночка була (і єсть) гарна... має душу живу і навіть іскру Божу (Леся Українка). - Пор. зді́бність.